5 лютого 2026 року стало переломною датою в реалізації одного з найбільш контроверсійних енергетичних проектів у Євросоюзі. Угорщина розпочала активну фазу будівництва атомної електростанції «Пакш II» за участю російської державної корпорації Росатом. Відбулося символічне заливання першого бетону в фундамент п'ятого енергоблоку, яке стало потужним геополітичним сигналом про готовність режиму Віктора Орбана продовжувати енергетичне партнерство з Москвою незважаючи на повномасштабну війну РФ проти України.
Церемонія, на якій був присутній гендиректор МАГАТЕ Рафаель Гроссі, підкреслила парадокс сучасної європейської політики: країна-член ЄС поглиблює співпрацю з державою-агресором в стратегічно важливій галузі, отримуючи при цьому міжнародну підтримку. Угорський міністр закордонних справ Петер Сійярто заявив, що новий проект дозволить Угорщині покривати близько 70% споживання електроенергії за рахунок атомної енергетики, значно зменшуючи залежність від волатильності міжнародних ринків.
Юридична суперечка довкола рішення Суду ЄС та його ігнорування
Початок будівництва відбувся на тлі серйозної юридичної суперечки. 11 вересня 2025 року Суд Євросоюзу задовольнив апеляцію Австрії та анулював рішення Європейської Комісії 2017 року про схвалення державної допомоги Угорщині на будівництво двох нових реакторів на об'єкті АЕС «Пакш».
Суд встановив, що Єврокомісія не перевірила належним чином, чи відповідає пряме укладення контракту з російською компанією без проведення публічного тендеру правилам громадських закупівель ЄС. Згідно з міжурядовою угодою між РФ та Угорщиною, російська компанія Nizhny Novgorod Engineering Company Atomenergoproekt (дочірня структура Росатому) була безпосередньо уповноважена на будівництво нових реакторів.
Greenpeace назвав це рішення суду віховим, зазначивши, що воно підриває ефективність санкцій ЄС та фактично дозволяє Росії отримувати прибутки від угорських платників податків, ведучи війну проти України. Рішення суду повертає процес на попередню стадію, і Єврокомісія повинна переглянути своє рішення про схвалення державної допомоги.
Однак уряд Орбана продемонстрував повне ігнорування цього рішення. Міністр Сійярто заявив: «Перш ніж опоненти енергетичної безпеки відкриють шампанське, хочу уточнити, що рішення Європейського суду спрямоване проти рішення Європейської Комісії, а не проти Угорщини. Це судове рішення жодним чином не обмежує і не сповільнює прогрес інвестицій».
Фінансова структура проекту та кредит Кремля
Проект «Пакш II» передбачає будівництво двох енергоблоків потужністю 1200 МВт кожен з реакторами ВВЕР-1200 покоління III+. Загальна вартість проекту становить €12,5 млрд. Ключовою особливістю фінансування є те, що €10 млрд (80% вартості) надається у формі державного кредиту від РФ. Це робить Угорщину глибоко залежною від Москви технологічно та фінансово. Російський кредит має бути погашений протягом 21 року експлуатації, починаючи з 2026 року, зі ставкою нижче 4% протягом перших 11 років, потім 4,5%, а згодом 4,95%.
У травні 2019 року умови кредитної угоди було скориговано таким чином, що Угорщина почне погашення лише після підключення двох реакторів до мережі. У травні 2021 року міністерство фінансів Угорщини заявило, що домовилося з російським урядом про початок виплат у 2031 році.
Росатом як інструмент Кремля на глобальному ринку
«Росатом» - це державна корпорація, яка об'єднує понад 300 підприємств і охоплює весь виробничий ланцюг цивільної та військової ядерної промисловості. Корпорація займає перше місце у світі за кількістю одночасно реалізованих проектів будівництва атомних електростанцій за кордоном, відповідаючи за близько 90% світового експорту ядерних технологій. Згідно з різними джерелами, станом 2026 рік Росатом будує 22-34 енергоблоки в 7-11 країнах на різних стадіях реалізації, 7 енергоблоків на території РФ, а загальний портфель замовлень перевищує 200 млрд доларів.
Будівництво реакторів та реалізація проектів ядерної енергетики відбувається в таких країнах, як Туреччина (АЕС «Аккую»), Бангладеш (АЕС «Руппур»), Китай («Тяньвань» та «Сюйдапу»), Єгипет (АЕС «Ель-Дабаа»), Індія (АЕС «Куданкулам»), Узбекистан (перша у світі експортна АЕС з малими модульними реакторами), Казахстан (АЕС «Балхаш»), Білорусь тощо. Також корпорація має амбітні плани щодо розширення присутності в Латинській Америці, Африці та Південно-Східній Азії.
Росатом і російська військова машина
Критично важливим аспектом є те, що Росатом не є виключно цивільною компанією, корпорація глибоко інтегрована в російський військово-промисловий комплекс. Росатом відповідає за підтримку ядерного арсеналу Росії, займається виробництвом компонентів та високотехнологічних матеріалів для російської армії, які використовуються для обстрілів української цивільної інфраструктури.
Росатом підтримує обширні ділові зв'язки з численними підсанкційними оборонними компаніями, такими як «Ростех», ділиться технологіями, досвідом та ресурсами з підсанкційними дослідницькими інститутами, що працюють на російську оборонку.
Крім того, саме Росатом відіграє ключову роль в окупації найбільшої атомної електростанції Європи - Запорізької АЕС в Україні з березня 2022 року. МАГАТЕ неодноразово характеризувало ситуацію на станції як «вкрай небезпечну».
Парадокс несанкційності Росатому
Попри всі вищеописані факти, Росатом залишається поза більшістю західних санкцій. Станом на лютий 2026 року Євросоюз не запровадив санкції проти Росатому як корпорації. США санкціонували 10 січня 2025 року лише окремих топ-менеджерів Росатому, включаючи генерального директора Олексія Ліхачова.
Україна є єдиною країною, яка запровадила повні санкції проти Росатому, повністю розірвавши зв'язки з корпорацією, зберігаючи при цьому 60% свого парку з 15 реакторів радянського дизайну в робочому стані.
Європейська комісія пояснює цю позицію необхідністю балансувати вплив санкцій на РФ та їхні наслідки для Євросоюзу. Серед притчин називається те, що 19 з 99 діючих ядерних реакторів ЄС є реакторами радянської розробки ВВЕР, які потребують специфічних паливних збірок, що переважно постачаються Росатомом. Росатом контролює близько 38% світових потужностей з конверсії урану та 46% з його збагачення. Санкціонування цих поставок становило б значний виклик для США та Європи. Крім того, серед причин називається і начебто відсутність швидких альтернатив, оскільки перехід від одного типу палива до іншого вимагає ретельних перевірок та значних інвестицій.
Згідно наявних у відкритому доступі даних, у 2023 році імпорт російського ядерного палива до ЄС подвоївся до 635 тон, оскільки оператори накопичували запаси на випадок майбутніх торговельних збоїв. ЄС щорічно витрачає мільярди євро на імпорт урану від підприємств Росатому.
Гендиректор Росатому Олексій Ліхачов регілярно зустрічається з генеральним директором МАГАТЕ Рафаелем Гроссі. МАГАТЕ стверджує, що «цінує можливість прямих переговорів, незважаючи на регулярні фрустрації щодо крихкої ситуації на ЗАЕС».
Енергетична залежність Угорщини від РФ
Проект атомної станції «Пакш II» є одним із пазлів глибокої енергетичної залежності Угорщини від Росії. Так, станом на минулий рік 92% угорського імпорту нафти здійснювалось з РФ. Близько 75% угорського імпорту газу також походить з Росії. Угорщина разом зі Словаччиною є найбільш залежними від російського газу країнами ЄС. Згідно з оцінками Міжнародного валютного фонду, повне припинення імпорту російського природного газу могло б коштувати Угорщині понад 4% ВВП. Сам Орбан заявив президенту США Дональду Трампу, що відмова від російської нафти та газу призведе до падіння економічних показників Угорщини на 4%, поставивши економіку «на коліна».
За оцінками аналітиків, з початку повномасштабного вторгнення в Україну в лютому 2022 року Угорщина та Словаччина сплатили Москві близько 6 млрд доларів податкових надходжень лише за поставки сирої нафти. Цього достатньо для фінансування тисяч крилатих ракет, якими Росія щодня обстрілює українські міста.
Важливо підкреслити, що Угорщина має доступні альтернативи для диверсифікації енергопостачання. Atlantic Council у своєму аналізі зазначає, що попри те, що попри плани Євросоюзу припинити енергетичний імпорт з Росії і наявність у Будапешта доступних альтернативних варіантів, які дозволили б країні зменшити залежність від російських поставок нафти та газу, угорський уряд обрав шлях поглиблення залежності від Кремля. Однак уряд Орбана не має планів відмови від російських викопних видів палива.
На урочистому відкритті будівництва АЕС «Пакш II» були присутні генеральний директор «Росатому» Олексій Ліхачов та генеральний директор Міжнародного агентства з атомної енергії (МАГАТЕ) Рафаель Гроссі. Глава МАГАТЕ, зокрема, назвав старт проекту «великим днем для Росії». Наслідки будівництва цієї станції Для самої Угорищини – це в першу чергу поглиблення фінансової залежності. Кредит у 10 млрд євро прив'яже Угорщину до Росії на десятиліття вперед незалежно від геополітичних змін. Також це технологічна залежність, оскільки реактори ВВЕР-1200 потребують російського палива, обслуговування та запасних частин на весь їхній життєвий цикл (60-80 років). Продовження будівництва попри рішення Суду ЄС загострить відносини з Брюсселем та іншими державами-членами. У короткостроковій перспективі проект може забезпечити стабільні поставки електроенергії, зменшуючи волатильність цін.
У разі погіршення відносин з РФ або введення повних санкцій проти Росатому, Угорщина опиниться в критичній ситуації. Продовження енергетичної співпраці з агресором підриває єдність ЄС у протистоянні російській агресії. Можливі майбутні санкції ЄС або США проти Росатому можуть зробити проект неприбутковим або навіть незаконним. Крім того, будівництво АЕС поблизу Дунаю в сейсмічно активному регіоні несе потенційні екологічні ризики для всього регіону.
Для Європейського Союзу це виклик єдності. Відкрите ігнорування рішення Суду ЄС створює небезпечний прецедент для верховенства права в Союзі. Ще один елемент - підрив санкційної політики. Продовження Угорщиною масштабних проектів з Росатомом підриває ефективність санкцій проти РФ та посилає суперечливі сигнали щодо єдності ЄС. А поглиблення залежності окремих держав-членів від російської енергії послаблює колективну енергетичну безпеку ЄС.
Для України це загроза також несе серйозну загрозу. Кожен євро, що йде до Росатому, підтримує російську військову машину, яка веде агресивну війну проти України. Ведення країною Євросоюзу бізнесу з Росатомом легітимізує корпорацію, яка окуповує Запорізьку АЕС. Успішна реалізація «Пакш II» може надихнути інші країни на подібні проекти з Росією. І від реакції Брюсселя та інших столиць залежить, чи стане цей проект винятком, чи відкриє двері для подальшого розширення російського впливу в серці Європи через енергетичну залежність.
Інститут політичних стратегій
Tags
Політика