Канада опинилася на межі політичної кризи, яка, ймовірно, суттєво вплине на її внутрішню та зовнішню політику, включно з підтримкою України. Усе почалося з серії подій, що поставили під загрозу лідерство Джастіна Трюдо. Згідно з даними кількох канадських ЗМІ, група з 51 депутата Ліберальної партії від Онтаріо одноголосно погодилася, що час Трюдо на посаді прем'єр-міністра закінчився. Цьому передував вихід із команди ключового союзника Трюдо — віце-прем'єра та міністра фінансів Христі Фріланд.
Сьогодні вірогідність втримання Трюдо на посаді оцінюється як мінімальна, особливо враховуючи відсутність парламентської більшості та внутрішній опір у власній партії. Проте питання, яке турбує українську спільноту, полягає в іншому: як зміна влади в Канаді може вплинути на рівень підтримки України у боротьбі проти російської агресії?
Оцінюючи внесок уряду Трюдо в допомогу Україні, можна виділити кілька ключових аспектів.
Канада входить до топ-7 країн-донорів, які надали найбільшу допомогу Україні, включно з макрофінансовою допомогою на суму близько 8,5 мільярдів доларів. Ця допомога здебільшого передавалася через міжнародні інституції, такі як Світовий банк. Проте її мале відображення у публічному просторі часто створювало враження, що Канада робить менше, ніж могла б.
Хоча Канада послідовно постачала Україні військове обладнання, частина обіцянок виконувалася з помітними затримками. Це створило ґрунт для критики з боку опозиційних політиків та медіа.
Канада підтримала механізм G7 із виділення 50 мільярдів доларів на основі доходів від заморожених російських активів. Також вона регулярно подовжувала торговельні спрощення для України.
Попри наявність недоліків, уряд Трюдо залишив значний спадок у підтримці України, який може бути поставлений під загрозу внаслідок зміни політичного курсу.
У разі дострокових виборів до влади в Канаді можуть прийти консерватори на чолі з П'єром Полієвом. Їхні обіцянки включають значне збільшення постачань зброї Україні та посилення енергетичної підтримки Європи, щоб зменшити залежність від російських ресурсів. Однак є кілька тривожних сигналів щодо позиції консерваторів.
Дослідження 2024 року показують, що серед прихильників Консервативної партії зросла частка тих, хто вважає допомогу Україні надмірною — із 19% у 2022 році до 43% у 2024 році. Це може стати фактором, що визначатиме майбутню політику партії, навіть якщо її лідер декларує проукраїнські наміри.
У 2024 році консерватори не підтримали кілька ключових ініціатив, включно з виділенням додаткових 587 мільйонів доларів військової допомоги Україні. Формальні причини зводилися до критики неефективності витрат урядом Трюдо.
Консерватори відмовилися підтримати оновлення угоди про зону вільної торгівлі між Канадою та Україною через пункт про спільну політику щодо квотування вуглецевих викидів. Це свідчить про пріоритети, які можуть суперечити довгостроковим інтересам України.
Таким чином, зміна влади в Канаді може як створити нові можливості для посилення підтримки України, так і призвести до перегляду її обсягів. Головним питанням залишається, чи залишаться обіцянки консерваторів реальними після виборів або ж вони стануть заручниками електоральних настроїв, що поступово схиляються до ізоляціонізму.
Для України важливо не лише зберегти існуючий рівень співпраці з Канадою, але й працювати над розширенням взаємодії в контексті нового політичного ландшафту.
Інститут Політичних Стратегій