Україна вже майже три роки бореться з повномасштабною агресією РФ, демонструючи дивовижну стійкість на полі бою та в економіці. Війна змусила країну адаптуватися до безпрецедентних умов, а її здатність до відновлення та трансформації стала ключовим фактором економічного спротиву.
Як йдеться в матеріалі видання The Economist, економіка України, хоч і залишилася меншою на чверть, ніж у 2021 році, у багатьох аспектах перевершує російську. Економічний розвиток України від початку війни можна розділити на три етапи:
Шок і адаптація (2022 рік). Перші місяці війни були періодом виживання. Близько 14 мільйонів людей стали біженцями, експорт був паралізований через блокування портів, а економіка втратила понад третину ВВП. Уряд впровадив воєнний стан, суворий контроль за капіталом і підтримував банки ліквідністю.
Стабілізація (2022–2023 роки). Відновлення контролю над частиною територій дозволило стабілізувати економіку. Україна уклала угоду з МВФ, отримала доступ до міжнародної допомоги та повернулася до боротьби з інфляцією. Значним кроком стало відновлення експорту зерна через морські коридори, що підтримувало приплив валюти.
Розвиток під час війни (2024 рік). Попри постійні удари по інфраструктурі, бізнес і уряд інвестували в індустріальні парки, зелену енергетику та новітні технології. Експортні коридори відкривалися за допомогою інновацій, таких як дрони та ракети для стримування російських атак.
Україна стикається з трьома основними проблемами: дефіцитом електроенергії, нестачею робочої сили та обмеженими фінансовими ресурсами.
Енергетичний дефіцит. Через систематичні удари Росії Україна втратила понад половину своїх генераційних потужностей. Проте країна нарощує імпорт енергії з ЄС та розвиває альтернативні джерела. Середній дефіцит електроенергії в 2025 році прогнозується на рівні 6%.
Кадрова криза. Війна зменшила робочу силу на понад 20%. Вакансії перевищують пропозицію, що створює напругу на ринку праці та підвищує заробітні плати. Боротьба за баланс між мобілізацією і підтримкою економіки триває.
Фінансова напруженість. Зростання витрат на оборону підвищило бюджетний дефіцит до 20% ВВП. Хоча значну частину покривають західні партнери, залежність від зовнішнього фінансування залишається вразливим місцем.
Завдяки стратегічним реформам, західній допомозі та невтомній роботі бізнесу Україна демонструє обережний оптимізм. Успішні підприємства, такі як ферма Михайла Травецького, яка адаптувалася до виробництва довгострокових продуктів, або технологічні компанії, що працюють над картографуванням руйнувань, є прикладом стійкості. Водночас дефіцит ресурсів і невизначеність щодо міжнародної підтримки в майбутньому можуть створити нові виклики.
Україна не лише вистояла, але й змогла показати приклад трансформації економіки під час війни. Хоча попереду важкі випробування, країна має всі шанси продовжувати боротьбу за незалежність та економічний розвиток.
The Economist зазначає, що економічна стійкість України стала ключовим елементом її здатності протистояти російській агресії, перетворюючи економічну війну на важливий фронт національного спротиву.
Інститут Політичних Стратегій