У сучасному геополітичному ландшафті Близького Сходу події, що стосуються міжнародних самітів, часто слугують лакмусовим папірцем для оцінки впливу ключових гравців. Запланований на 15 жовтня 2025 року в Москві перший російсько-арабський саміт мав стати демонстрацією посилення стратегічного партнерства між Росією та країнами Ліги арабських держав. Ініційований російським диктатором Путіним, форум позиціонувався як платформа для обговорення економіки, безпеки, енергетики та регіональної стабільності.
Однак подія не відбулася, а була перенесена на листопад через офіційно заявлене загострення ситуації в секторі Газа, яке пов'язувалось з реалізацією плану президента США Дональда Трампа щодо нормалізації ситуації в секторі. Ця затримка показала вразливість російської дипломатії, а також просигналізувала про ширші зрушення в регіональних альянсах, де арабські держави все більше орієнтуються на Вашингтон, а не на Москву.
Аналізуючи цю ситуацію, розглянемо підготовку до саміту та реальні причини його скасування.
Ідея проведення першого російсько-арабського саміту виникла навесні 2025 року. Під час 34-го саміту Ліги арабських держав у Багдаді 17 травня Путін офіційно запросив лідерів арабських країн та генерального секретаря Ліги арабських держав Ахмеда Абуль Гейта до Москви. Указ російського диктатора Путіна № 426 від 26 червня створив організаційний комітет під керівництвом помічника президента Юрія Ушакова, зоною відповідальності якого були логістика та дипломатичні аспекти. Секретар Ради безпеки РФ Сергій Шойгу підкреслював, що подія мала підняти діалог на «новий рівень».
3 жовтня Кремль запустив офіційний сайт rasummit.ru, доступний російською, арабською та англійською мовами, де публікувалися новини та програма. Запрошення були надіслані всім 22 главам держав Ліги арабських держав, включаючи Єгипет, Саудівську Аравію, ОАЕ, Ірак та інші. Саміт планувався як дводенний форум (15–16 жовтня) у Кремлі під головуванням Путіна.
Програма включала пленарні сесії, де планувалось обговорення економічного співробітництва, з акцентом на російські інвестиції в енергетику, інфраструктуру та торгівлю. Росія прагнула конкурувати з Заходом, прогнозуючи зростання торгівлі на 20–30%.
Були заплановані тематичні панелі з фокусом на регіональній безпеці, включаючи Сирію, Лівію та палестино-ізраїльський конфлікт. А також двосторонні зустрічі для підписання угод та консультацій.
Очікувалося прийняття спільної декларації про створення постійного механізму консультацій між РФ та Лігою. Міністр закордонних справ РФ Лавров заявляв, що «документи практично готові».
Офіційно саміт було перенесено через загострення в Газі та запровадження плану Трампа щодо нормалізації ситуації а регіоні, який передбачає виведення ізраїльських військ та роззброєння угруповання ХАМАС. 9 жовтня Юрій Ушаков зазначив, що все залежить від розвитку ситуації та пропозицій «арабських друзів». 10 жовтня Путін заявив у Душанбе, що затримка – це нібито його ініціатива, щоб «не заважати процесу».
Однак реальні причини цього глибші. Лише кілька лідерів підтвердили участь: президент Сирії Ахмед аш-Шараа, прем'єр-міністр Іраку Мухаммед аль-Судані та генсек Ліги арабських держав Ахмед Абуль Гейт. Ключові гравці, такі як кронпринц Саудівської Аравії Мухаммед бін Салман, президент ОАЕ Мухаммед бін Заїд Аль Нахайян та президент Єгипту Абдель Фаттах ас-Сісі, не підтвердили присутність.
Низький інтерес арабських держав пояснюється агресією РФ проти України та санкції, які роблять Москву менш привабливим партнером. Багато арабських лідерів віддають пріоритет зв'язкам з адміністрацією Трампа, яка демонструє активність у регіоні.
Скасування саміту демонструє падіння ролі РФ в регіоні після втручання в Сирію 2015 року та повалення режиму Асада наприкінці 2024 року. Риторика Путіна про «власну ініціативу», це спроба зберегти обличчя перед низькою явкою на оголошеному саміті.
Незважаючи на скасування саміту, візит Ахмеда аш-Шараа до Москви 15 жовтня все ж відбувся. Це був перший офіційний візит після повалення режиму Асада, поданий як робоча зустріч з Путіним. Обговорювалися збереження російських баз у Тартусі та Хмеймімі, економічна допомога Сирії та можлива екстрадиція Асада. Аш-Шараа запевнив у дотриманні попередніх угод, але нових документів не було підписано.
РФ висловила готовність до нових нафтових проектів, відновлення інфраструктури та навчання понад 4000 сирійських студентів у РФ. Цей візит подавався як успіх для Кремля, що це нібито дозволяє зберегти стратегічний форпост у Середземномор'ї в обмін на економічну підтримку нової влади в Дамаску.
Однак скасування саміту насправді ілюструє стратегічне послаблення російського впливу на Близькому Сході. Арабські важковаговики, такі як Саудівська Аравія, ОАЕ, Єгипет віддають пріоритет США. Це свідчить про небажання регіональних держав публічно підтримувати Москву в умовах міжнародних санкцій та ізоляції.
У ширшому контексті, подія підкреслює, як війна РФ проти України обмежує російську дипломатію. Росія намагається адаптуватися до нової реальності в Сирії, але втрачає свої позиції і не може укладати нові альянси. План Трампа в Газі не лише зірвав саміт, але й продемонстрував домінування США в регіональних процесах.
Скасування російсько-арабського саміту - це не просто невдача, а симптом глибшої кризи російської зовнішньої політики. Воно підкреслює переорієнтацію арабського світу на Захід та вплив глобальних санкцій. Візит сирійського лідера аш-Шараа до РФ не став навіть тактичним успіхом і не компенсує стратегічні втрати російського режиму.
Для України та Заходу це позитивний сигнал: ізоляція РФ триває. Очевидно, що Захід посилює дипломатичні стосунки з арабськими державами, пропонуючи альтернативи російським ініціативам у сфері безпеки та економіки. Перенесення саміту на листопад може дати Москві час на перегляд своєї стратегії, але без змін у політиці щодо України шанси на успіх у Кремля мінімальні.