Російська державна машина цілеспрямовано робить все можливе, щоб публічно продемонструвати стійкість економіки РФ, яка нібито не зазнає впливу санкцій та воєнних витрат. Однак все більше факторів свідчать про наростання глибокої системної кризи, що розгортається на рівні найбільших заводів країни-агресора, та попри цензурованість відкритих даних в РФ, знаходить своє відображення навіть у загальнонаціональній бізнес-статистиці.
Новини, які публікуються ключовими промисловими гравцями та навіть державними аудиторами, показують зовсім іншу картину російської економіки, ка дедалі глибше входить в етап стагфляції, тобто комбінації економічного застою (стагнації) та високої інфляції.
Колапс попиту та перехід на чотириденку
Найбільш наглядним індикатором цього процесу є так звана епідемія чотириденки, масове скорочення робочого часу на провідних промислових підприємствах РФ. Це не поодинокі випадки, а тривожний сигнал економічної стагнації, тенденція, що охопила ключові галузі російської економіки внаслідок колапсу попиту.
Зокрема «АвтоВАЗ», флагман російської автомобілебудівної галузі, планує працювати в чотириденному графіку аж до кінця 2025 року. Президент компанії Максим Соколов прямо пояснив це необхідністю уникнути великого скупчення машин Lada на складах. Іншими словами, вироблену продукцію не купують.
Найбільший в Росії виробник вантажних, легкових автомобілів, тракторів та комплектуючих «КАМАЗ» теж перейшов на чотириденку через, як це пояснювалося російськими посадовцями, «кризу на ринку вантажівок, пов'язану з падінням попиту, високою ключовою ставкою та надлишком імпортної техніки». Початково компанією розглядався навіть триденний робочий тиждень.
Ця тенденція вдарила і по вагонобудуванню та ОПК. Гіганти, пов'язані з російським оборонним комплексом, вже змушені скорочувати цивільне виробництво. Російська державна корпорація «Уралвагонзавод» (УВЗ), що спеціалізується на виробництві військової техніки (включаючи танки) та залізничних вагонів, а також дорожньо-будівельних машин, переводить частину співробітників «цивільного сегменту» на чотириденний тиждень через «зниження попиту на рухомий залізничний склад».
Особливо знаковим став перехід на чотириденний робочий тиждень російськими підприємствами, що займаються виробництвом стратегічних матеріалів. Так, найбільший у світі виробник титану і виробів з нього, металургійна компанія «ВСМПО-Ависма» переводить на чотириденку адміністративний персонал, називаючи це «непростим рішенням, що дозволить підготуватися до відновлення ринку».
Цей список доповнюють найбільший виробник цементу «Цемрос», «Тихвинський вагонобудівний завод», один із найбільших виробників сільськогосподарської техніки «Ростсельмаш», ГАЗ, «ЛіАЗ» та багато інших провідних російських компаній. Як зазначають самі представники цих гігантів, головна причина переходу на неповний робочий тиждень - падіння попиту. Це пряме свідчення посилення рецесії в РФ, компанії не скорочують персонал, побоюючись соціального вибуху та неможливості відновити кадровий потенціал, але фактично визнають, що їхня продукція нікому не потрібна в колишніх обсягах.
Згортання бізнесу та уповільнення активності
Проблема попиту в РФ підтверджується не лише скороченням робочого часу на ключових підприємствах, але й прямими заявами з боку представників сировинного сектору та даними фіскальних органів. Зокрема, генеральний директор сталеливарної і гірничодобувної компанії «Северсталь» Шевельов заявив, що в Росії обвалилося споживання металопродукції приблизно на 15% цього року. З його слів, у компанії спостерігають уповільнення ділової активності у всіх ключових галузях-споживачах.
Це падіння настільки серйозне, що топ-менеджер попередив про можливі масові закриття металургійних заводів. Метал - це кров економіки будь якої держави. Його споживають будівництво, машинобудування та інфраструктурні проекти. Падіння споживання на 15% - це індикатор глибокого інвестиційного та будівельного спаду.
Одночасно відбувається ерозія економічної бази. За даними Федеральної податкової служби РФ, станом на вересень 2025 року кількість компаній у Росії скоротилася до п'ятнадцятирічного мінімуму, це трохи більше 3 млн одиниць. За даними головного податкового органу країни-агресора, у деяких регіонах кількість суб'єктів малого та середнього підприємництва впала у три-шість разів. У відомстві прямо визнають, що це пряма загроза бюджету РФ через звуження податкової бази, так як цей сектор формував близько 25% ВВП.
На тлі цього економічного спаду і все більшого вповзання Росії в стагнацію наростає інша криза - інфляційна. Іронія полягає в тому, що ключовим драйвером інфляції в РФ є не ринковий попит, який, як бачимо, знижується, а сама держава.
Рахункова палата у своєму відгуку на проект бюджету РФ на наступний рік прямо попередила про ризики рецесії, спричинені діями російської влади. Аудитори висловили занепокоєння зростанням тарифів, а також зазначили у своєму документі: «Рахункова палата особливо критикує зростання плати за комунальні послуги. У липні їх підняли до 12%, а через рік заплановано підвищення - на 10%».
Стагфляційна пастка: замкнене коло
Стагнація та інфляція з'єднуються у класичну стагфляційну пастку. Механізм цієї пастки виглядає наступним чином. Спочатку відбувається адміністративний розгін інфляції. Влада, намагаючись наповнити бюджет в умовах падіння доходів від бізнесу та величезних військових витрат, вдається до єдиного доступного йому інструменту - підвищення тарифів на комунальні послуги, енергоносії, транспорт тощо для населення та бізнесу.
Значне підвищення цін на послуги призводить до розгону інфляції. Центральний банк, згідно зі своїм мандатом, змушений реагувати на це «посиленням політики», тобто утриманням високої ключової ставки. Вона у свою чергу робить кредити недоступними як для підприємств, що знижує інвестиції, а також і для населення, що б`є по споживчих кредитах, іпотеці тощо. Наприклад, у компанії «КАМАЗ» прямо назвали високу ставку однією з причин кризи на своєму ринку. Далі відбувається замикання кола. Дії влади через підвищення тарифів змушують Центробанк вживати заходів тримаючи високою ставку, що прямо вбиває попит та ділову активність. А це призводить до простою потужностей заводів та падіння споживання сировини підприємствами.
Рахункова палата РФ прямо робить висновок, що ці дії, а саме підвищення тарифів та реакція Центробанку, сповільнять економічну активність і призведуть до зниження ВВП Росії.
Підсумовуючи
Новини з різних секторів російської економіки складаються в єдину та логічну картину. РФ входить у фазу повноцінної стагфляції. Підтримка економіки РФ відбувається виключно за рахунок прямого бюджетного фінансування військово-промислового комплексу. Водночас, цивільні сектори, що складають основу реальної економіки та добробуту громадян, переживають глибоку кризу попиту, що змушує промислових гігантів зупиняти конвеєри.
Спроби російської влади компенсувати бюджетний дефіцит за рахунок підвищення тарифів лише посилюють інфляцію, змушуючи монетарну владу закручувати гайки і тим самим ще глибше заганяючи економіку в рецесію.
Рішення «АвтоВАЗу» працювати в скороченому режимі до кінця 2025 року свідчить про те, що бізнес вже не очікує покращення. Це не тимчасові труднощі, а нова довгострокова реальність РФ, яка в глибокій перспективі негативно позначиться не лише на економіці в цілому, але й на розгортанню соціально-політичної ситуації в країні.
Інститут Політичних Стратегій
Tags
Аналітика